|
 10 лютого в галереї «Арт на мур» фортечної галереї «Бастіон» відкрилася виставка львівського художника Влодки Кауфмана.
«…Є інформація, що супроводжує мене все життя. І найчастіше я фіксую її на аркушах формату А4. На цих аркушах зберігається безліч шкіців, нотаток, рахунків, невідправлених чи отриманих листів, уривків нереалізованих ідей, що були актуальними в певний момент, але з часом забулися та перетворилися на інформаційний непотріб. Єдине, що залишається постійним — це енергія, що зберігає моменти пережиття і певний час. Саме цей папір я використовую для створення проекту РИБОТЕРАПІЯ. Специфікою якого (дуже яскравим елементом) є процес не малювання, а ВИРОЩУВАННЯ РИБ. Тут я використовую інше тлумачення анатомії — не фізичне, а візуальне. Риба починає рости від ока і до безмежності за допомогою нарощування луски. Із розростанням риби я доштуковую папір — аркуш до аркуша, аркуш до аркуша…» Влодко Кауфман
|
|
 20 січня в Фортечній галереї «Бастіон» директор Музею мистецтв Прикарпаття М. Дейнега представив свою "ТВОРЧІСТЬ". Відвідувачі й колеги відчували емоційністю кольорів, вшановували багатогранність таланту і працелюбність автора. Полотна художника — це те, що він хотів би сказати світові, а Михайло Дейнега може сказати багато. Зараз він готує 12 картин до спільної виставки чотирьох прикарпатських художників «Карпати в просторі і часі», яка експонуватиметься в Художньому музеї в Полтаві. Виставка триватиме до 2 лютого.
|
|
 В неділю 20 січня Івано-Франківськ на якийсь час перетворився на північне місто. Але не через мороз і сніг, а через перегони на собачих упряжках. Основними учасниками були сибірські хаски та аляскінські маламути. Це модні останнім часом породи, які виведені були для роботи в упряжках. Хаскі зачаровують своїми ясно-голубими очима. Змагалися й інші породи: самоїдська лайка, курцхарр, вівчарка, найбільшим був ньюфаундленд Чардаш. Змагання проходили в три етапи: в упряжках по двоє, якими керували діти 8-9 років, в одиночних упряжках з перевезенням вантажу до 20 кг. і в упряжках по троє, якими керували дорослі.
|
|
 17 січня в фортечній галереї «Бастіон» відкрилася виставка репортажної фотографії фотокореспондента телерадіокомпанії «Вежа» Юрія Гриньківа. На виставці представлено 60 фотографій, зроблених під час різних заходів минулого року. Ведучі ТРК «Вежа» розповіли багато цікавих курйозів з життя фотографів, з короткою акустичною програмою виступів Андрій Гриньків з гурту «Патроничі».
|
|
 16 січня Музей мистецтв Прикарпаття представив першу персональну виставку пейзажів та натюрмортів Галини Вінтоняк, які вона написала протягом останніх трьох років. «Я імпульсивна та емоційна людина. Такими є і мої роботи. Я ніколи не дотримувалась академізму у кольорі. Втім, прийшов момент, і я почала його додавати все більше та більше», — розповідає Галина Вінтоняк. На думку мистецтвознавців — художниця вдало демонструє власну творчу манеру, в основі якої — майстерна гра кольору та відтінків. В її роботах присутня експресія та настрій, вони несуть добро і світло, а відтак — на полотні грають справжні барви сонця та життя.
|
|
 В малому залі Музею мистецтв Прикарпаття відкрито персональну виставку вишивки члена Спілки майстрів народного мистецтва «Журавка» Євдокії Аннюк.
Євдокія Аннюк народилася в с. Сороках на Городенківщині 5 грудня 1946 року. Батько швидко покинув сім’ю, а мати за переховування членів ОУН було арештовано органами НКВС й засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У чотири роки малу Євдокію спіткала ще одна біда — параліч лівої сторони тіла, який на 12 років прикував її до ліжка. Мати після повернення з неволі, щоб заробити, багато вишивала. З часом почала вишивати й Євдокія. Мисткиня вишиває однією рукою. Ця робота приносить їй задоволення й велику душевну насолоду.
Виставка триватиме до 25-го серпня.
|
|
 Але почалося все не з «Перкалаби», точніше з мовчання придатків. Співав зал. «Нова радість стала». Потім співали перкалабівці, вкінці співали всі, хто хотів. Можна було поспівати і в залі, й на сцені, і мовчки, й в мікрофон. Позитив, задиркуватість, енергетика, весільний панк-рок, гуцульський реґґі, авторський фольк в рожевих стінах «Філармонії».
|
 Надійка Гербіш (Шевченко) закохана жінка, вперта мандрівниця, письменниця й перекладачка, трохи фотографиня і трохи кавова чарівниця. Живе в затишному будинку, вікна якого виходять на старовинний Збаразький замок, разом зі своєю родиною. Викладає «Історію світової літератури» й стверджує, що книжки й кава будуть навіть у Раю.
|
|
|
